голосно

  • 81заґерґотати — очу/, о/чеш і заґерґоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати кричати (про гусей, індиків). 2) перен., розм. Почати голосно, збуджено говорити, сміятися, лаятися і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 82задавлювати — юю, юєш, недок., рідко, задави/ти, давлю/, да/виш; мн. зада/влять; док., перех. 1) Придавлюючи або стискуючи кого небудь, навалюючись на когось, умертвляти. 2) Заподіювати смерть, стискуючи горло; душити. || розм. Викликати удушення (про хворобу …

    Український тлумачний словник

  • 83заіржати — і заржа/ти, жу/, же/ш, док. 1) Почати іржати, ржати (про коней). 2) перен., розм. Голосно, нестримно зареготати …

    Український тлумачний словник

  • 84закричати — чу/, чи/ш, док. 1) неперех.Почати кричати; загаласувати, залементувати. || Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин). 2) перех. і без додатка. Голосно вигукнути. 3) неперех., на кого. Почати лаятись, гримати. 4) перех., рідко.… …

    Український тлумачний словник

  • 85залементувати — у/ю, у/єш, док. 1) Почати лементувати, кричати від страху, болю, захвату і т. ін. || Голосно заплакати; заридати. 2) Почати вигукувати що небудь із радістю, жалем, плачем і т. ін. 3) Загавкати пронизливо, завалувати (про собак) …

    Український тлумачний словник

  • 86залящати — щу/, щи/ш, док. 1) Почати лящати, швидко говорити високим різким голосом; заверещати. || Дуже голосно, дзвінко заспівати. || Заспівати, видаючи специфічні звуки, лящання (про птахів). || Лунко загавкати. || Почати утворювати різкі, пронизливі… …

    Український тлумачний словник

  • 87зашуміти — млю/, ми/ш; мн. зашумля/ть; док. 1) Почати шуміти, утворювати шум. 2) Заговорити голосно, збуджено, зчинити шум, крик (найчастіше про групу людей). || безос. || Стати неспокійним, проявити сильне збудження. 3) розм. Кинутися чи побігти кудись,… …

    Український тлумачний словник

  • 88зичний — а, е. Який голосно, різко звучить; гучний …

    Український тлумачний словник

  • 89зойкати — аю, аєш, недок., зо/йкнути, ну, неш, док. Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). || Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.). || Тужливо, зі стогоном кричати; голосити. || Тривожно кричати,… …

    Український тлумачний словник

  • 90іржати — рідше ржа/ти, іржу/ (ржу), ірже/ш (ржеш), недок. 1) Кричати (про коня). || безос. 2) перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися …

    Український тлумачний словник

  • 91клекотати — очу/, о/чеш і клекоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів). 2) Бурхати, вирувати, шумувати (про рідину). || Кипіти з шумом. 3) безос. Глухо булькотіти (в горлі, у грудях за хворобливого стану). 4)… …

    Український тлумачний словник

  • 92лементувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Говорити дуже голосно; галасувати (у 1 знач.). || Кричати від болю, страждання або волаючи про допомогу. || Зчиняти гамір, галасуючи разом (про людей). || Кричати (про тварин, птахів та ін.). 2) перен., зневажл. Виявляти… …

    Український тлумачний словник

  • 93навчунку — присл., діал. Вголос, голосно …

    Український тлумачний словник

  • 94наголос — I наг олос присл., діал. Голосно, гучно. || Уголос. II н аголос у, ч. 1) Вирізнення складу в слові посиленням голосу або підвищенням тону. || Вирізнення голосом слова в реченні для підкреслення його логічного значення. || Вирізнення, висунення… …

    Український тлумачний словник

  • 95надриватися — а/юся, а/єшся, недок., надірва/тися, дірву/ся, ді/рве/шся, док. 1) Розриватися трохи, не до кінця. 2) перен. Робити що небудь з надмірним зусиллям, напруженням, стараючись з усієї сили. || Дуже голосно кричати, говорити. 3) перен., розм.… …

    Український тлумачний словник

  • 96надсаджуватися — уюся, уєшся, недок., надсади/тися, саджу/ся, са/дишся, док., розм. Робити що небудь з надмірним зусиллям, напруженням. || Виснажуватися фізично, втрачати сили; слабнути, знесилюватися. || Надмірним напруженням зусиль пошкоджувати здоров я;… …

    Український тлумачний словник

  • 97налящати — щу/, щи/ш, док., перех. і неперех., розм. Багато наговорити чого небудь (перев. у швидкому темпі, голосно й пронизливо) …

    Український тлумачний словник

  • 98напівголосно — присл. Не голосно, не на повен голос; притишено …

    Український тлумачний словник

  • 99недзвінкий — а/, е/. 1) Який не є дзвінким. 2) Який нездатний дзвінко, голосно звучати; який не дзвенить …

    Український тлумачний словник

  • 100перекликатися — а/юся, а/єшся, недок. 1) Обмінюватися вигуками, криками; давати знати про себе один одному окликами. || Видавати по черзі голосні крики (про птахів, тварин). || чим. Видавати по черзі голосні звуки (про неживі предмети). 2) Голосно звучати один… …

    Український тлумачний словник